Гіркі сливи. Збірка оповідань

Опис

Збірка оповідань, яку ви тримаєте в руках, – це результат першого Літературного конкурсу ім. Джона Буньяна. Його започаткували 2016 року відділ освіти Украхнської Церкви ХВЄ та служіння “5 ХЛІБІВ ТА 2 РИБИ”
Журі конкурсу, до складу якого входять троє українських християнських письменників – Юрій Вавринюк, Надійка Гербіш та Богдан Галюк, визначило переможця 2017 року. Ним став молодий автор Олексій Декань із оповіданням “Гіркі сливи”. Автор пропонує цікаву інтерпретацію історії Едемського саду. Родом він з Полтави, але з 2003 року з дружиною та дітьми проживає в Харкові.
До збірки найкращих творів, яка носить назву оповідання-переможця, ввійшли п′ять оповідань конкурсантів (“Багатій” Миколи Мучинського, “Наталчине благословення” Світлани Берези, “Життєдайний меч” Галини Левицької, “Костя” Катерини Сотник та, звичайно ж, “Гіркі сливи” Олексія Деканя). А ще – три твори членів журі (“Палаюче вугілля” Юрія Вавринюка, “Вікторія – Богу” Надійки Гербіш та “Навіки разом” Богдана Галюка).
“…Юнак безтурботно знизав плечима та побіг до річки. Стромивши босі ноги у прохолодну воду, він дивився на свого батька, який про щось розмовляв з дивакуватою хмарою. Який класний у нього старий! Але розмови про кістки… Та й те моторошне дерево. Юнак заприсягнувся, що ніколи і близько не підійде до того дерева. Хіба батько не знає, що він його і так любить? Чи можна в цьому сумніватися?
Щоб довести це не лишень на словах, а й на ділі, він почав збирати гладкі камінці, щоб потім подарувати їх батькові. Далі глянув на своє відображення у воді. Дивно: він наче підріс, риси обличчя стали суворішими, очі – мудрішими. Він, як те дерево, не припиняв змінюватись. Мабуть, так і повинно бути. Він ще раз глянув на дерево на пагорбі. А як то воно – знати все й одразу? Мабуть, це боляче. Смерть має бути болючою, чи не так?” (із оповідання “Гіркі сливи”).